Дефіцит палива в Україні. Чому так сталось, чого очікувати та яка роль гібридної війни у паливній кризі?

Сьогодні, Україна переживає непрості часи. Це пов’язано, в першу чергу із повномаштабним вторгненням рФ в Україну та напруженою соціально-економічною ситуацією, яка склалась у нашій державі. Питання, яке на сьогоднішній день цікавить автомобілістів – це дефіцит палива та ціноутворення щодо нафтопродуктів. Саме на це, та багато інших питань відповів у інтерв’ю виданню OBOZREVATEL керівний директор WOG Holding BV Андрій Пивоварський. Тому, ми виокремили окремі факти, які, на наш погляд будуть цікаві нашим підписникам.

“У Європі не були до цього готові”

“Всіх цікавить, коли буде легше з пальним і які будуть ціни. Але мені здається, що не варто давати надто прості відповіді на складні запитання. Тому хочу спитати, що відбувається на паливному ринку, чому виникли проблеми з перебоями бензину та дизеля?

Якщо зробити два кроки назад і подивитися, що було до війни, звідки брали нафтопродукти, то побачимо, що близько 90% нафтопродуктів – із Білорусі, Росії, портів та власного виробництва в Кременчуці.

Що маємо зараз: імпорту з Білорусі та Росії немає, нафтопереробний завод у Кременчуці розбомблений, порти заблоковано. У нас залишилося єдине джерело постачання нафтопродуктів – західний кордон. До війни звідти йшло лише 10% нафтопродуктів, сьогодні – 100%. І це єдиний канал, що залишився”, повідомив пан Пивоварський.

– Що це означає?

– По-перше, європейський ринок повинен постачати мільйони тонн додаткового ресурсу в Україну. Чи готова була Європа до цього? Ні. Ніяк, навіть у страшному сні ніхто не міг уявити, що Росія нападе на Україну.

По-друге, готові логістичні переходи між ЄС і Україною прийняти додатково у десятки разів більше продуктів? Ні.

– Але Європа – це великий ринок. Невже так складно розширити його на ще одну країну?

– Не зовсім так. Виявилося, що деякі порти європейські не готові були приймати збільшені обсяги. Деякі залізничні переїзди між європейськими країнами та Україною не готові приймати в рази збільшений потік вантажного транспорту. Фізично не готові. Ще одна ситуація – якщо веземо нафтопродукти в Україну, зворотним шляхом йде сільгосппродукція, метали, руда тощо. Виходить, що тиск на європейську залізницю наскільки зріс, що вони фізично не можуть швидко перебудуватися. Не вистачає вагонів, у Deutsche Bahn не вистачає цистерн. Цього ніхто не міг собі уявити, що у такої потужної компанії буде чогось не вистачати.

По-третє. Європа готується до ембарго на російську нафту та нафтопродукти. А це означає, що ЄС доведеться знаходити десь нафтопродукт і завозити його. Деякі нафтопереробні заводи не матимуть російської нафти, можуть зменшити обсяги переробки, поки не знайдуть альтернативні джерела сирої нафти. Європейцям потрібно буде більше продуктів. Їм потрібно буде тією ж залізницею, портами більше завозити на власні потреби.

По-четверте. Це шалене зростання вартості нафти, що призвело до шаленого зростання цін на нафтопродукти в ЄС і до певної кризи в ЄС щодо 95-го бензину. У деяких країнах, зокрема Польщі, є дефіцит 95-го бензину, хоча війни у них немає.

На питання, чи є розуміння, коли буде досягнуто таких обсягів? Андрій Пивоварський повідомив:

– Якщо не буде форс-мажорів, ринок протягом місяця вийде на комфортний рівень щодо дизеля. Щодо 95-го, то тут ситуація складніша. Тут уже питання не тільки завезти, але ще треба знайти, купити. У Європі – дефіцит 95-го. З того, що зараз бачу, потрібно буде понад місяць. Але щодня маємо позитивну динаміку, ввозимо більше.

Враховуючи, що Україна перебуває у стані війни, у більшості країн, де відбувалися бойові дії, пального взагалі не було. Не можна було купити за валюту, завезти. А у нас сьогодні армія забезпечена – воює, залізниця – їздить, спеціальні служби – швидкі, поліція, пожежники – працюють. Так, для персонального споживання є черги. Але черги є там, де є нафтопродукт. Було б гірше, якби не було черг і не було б нафтопродуктів.

Польща робить все можливе, а з Угорщини бензину немає.

– Ви відчуваєте вплив росіян, коли ведете переговори?

– Ми відчуваємо, що щось могло бути швидше, ніж робиться… у певних країнах, не хочу їх називати. Але деякі країни швидко відбудовують логістичні ланцюжки. А деякі країни взагалі нічого ще не зробили.

– Паливні термінали є в Польщі та Румунії.

– Поляки дуже добре працюють і всіма методами намагаються нам допомогти. З Румунії йде менше, ніж хотілося б. Не хотів робити жодних натяків, що хтось десь гальмує. Завод Rompetrol зупинився на стандартний ремонт, зараз відновлює роботу. З Польщі простіше, з Румунії також іде продукт, але менше, ніж хотілося б.

З Угорщини практично нічого не йде. З деяких інших європейських країн іде продукт, але в менших обсягах, ніж хотілося б.

Хочу ще прокоментувати з приводу нафтобаз. Логістика в Україні – мистецтво. Ніде неможливо щось зберігати. Як тільки накопичуються суттєві об’єми, туди щось прилітає. Тому зараз у зв’язку з цією ситуацією логістика – щось із коліс, що абсолютно ненормально для ринку. Зробити стандартні запаси на 10-15 днів неможливо, бо може прилетіти туди та знищити нафтопродукт. Усе, що завозиться, – відразу розвозиться або їздить по Україні, поки не знайде покупця.

– Як на ситуацію може вплинути нафтове ембарго в ЄС?

– Буде певний шок. Як я вже сказав, це означатиме, що європейцям треба буде для власного споживача більше ввозити нафтопродукту, виробленого не в Європі. Шок матиме певні терміни. Нафтопереробні заводи європейські знайдуть нові джерела постачання нафти. Але місяць-пів року – може, навіть рік на європейському ринку буде шок.

Якщо європейці швидко не знайдуть джерел нової нафти, то їм потрібно буде більше завозити готових нафтопродуктів звідкись, а для нас, для українців, буде заходити менше нафтопродуктів. Ми це розуміємо, європейці це розуміють. Всі готуємось до того, щоби були м’якими.