У СБУ відбулася церемонія завершення першого етапу Трастового фонду НАТО зі сприяння Україні в зміцненні кіберзахисту (відео)

У Службі безпеки України відбулася церемонія завершення першого етапу програми Трастового фонду НАТО зі сприяння Україні у зміцненні її спроможності у сфері кіберзахисту.

У заході взяли участь Голова СБУ Василь Грицак, заступник Генерального секретаря НАТО Сорін Дукару, заступник Директора Румунської служби інформації Крістіан Бізадя, Заступник Секретаря РНБОУ Олександр Литвиненко, посли країн-членів НАТО – донорів Трастового фонду, керівництво СБУ та Румунської служби інформації. Результатом спільної роботи українських та румунських експертів стало створення в СБУ та Держспецзв’язку Ситуаційних центрів реагування на комп’ютерні загрози. Вони дозволять забезпечити аналіз інцидентів безпеки на об’єктах критичної інфраструктури та застосовувати першочергові заходи протидії. Сенсори кібербезпеки вже розміщені на базі інформаційних ресурсів Міністерства закордонних справ України.

«Ця ініціатива є вкрай своєчасною», ‒ зазначив Голова СБУ Василь Грицак. Він нагадав, що нещодавно проти нашої держави відбулась найпотужніша за всю історію незалежності кібератака, яку слід розглядати як спробу дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні та за її межами. У стратегії кібербезпеки України зазначено, що кіберпростір поступово перетворюється на окрему, поряд із традиційними «Земля», «Повітря», Море» та «Космос», сферу ведення бойових дій, де все більш активно діють відповідні підрозділи збройних сил провідних держав світу. «Ми зафіксували абсолютно новий спосіб зараження вірусом через прикладне бухгалтерське програмне забезпечення», ‒ наголосив Грицак. За його словами, показово, що до цих подій причетні ті ж самі хакерські угруповання, що здійснювали атаки «Блек Енерджі» у 2015 – 2016 роках на фінансову систему, об’єкти транспорту та енергетики України. Голова закликав обʼєднати зусилля уповноважених органів державної влади та представників ІТ-бізнесу задля створення надійної системи протидії агресору. «Налагодження ефективного державно-приватного партнерства у запобіганні кіберзлочинам ‒ одне з найважливіших завдань захисту життєво важливих інтересів держави і бізнесу, суспільства та кожного громадянина України», ‒ наголосив Василь Грицак. У свою чергу Заступник Генерального секретаря НАТО Сорін Дукару наголосив, що боротьба з кіберзагрозами ‒ це командна гра. Він також висловив переконання, що розбудова української національної кібернетичної безпеки буде продовжена спільними зусиллями НАТО та України.

Довідка.

Трастовий фонд НАТО зі сприяння Україні в розбудові національної спроможності з кібернетичного захисту (далі – ТФ НАТО) започатковано рішенням Саміту НАТО у вересні 2014 року. Альянс визначив Румунію країною-лідером Фонду з боку НАТО. Інтереси української сторони представляє СБ України.

Станом на 1 липня 2017 року технічне обладнання та програмне забезпечення, передбачені для поставки в Україну у рамках першого етапу програми Трастового Фонду знаходяться в Україні (на базі СБ України, МЗС України і Держспецзв’язку) та проходять інтеграцію у загальну інфраструктуру Національної системи кібербезпеки відповідно до проекту.

Указані технічні та програмні рішення є найсучаснішими у сфері цифрової криміналістики та аналізу кіберінцидентів. Вони використовуються компаніями, які є світовими лідерами в галузі кібернетичної безпеки. Їх придбання здійснювалось на тендерах, що проводились в Європі, за найкращими ціновими пропозиціями безпосередніх виробників. Загальна сума відрахувань до Трастового фонду становила на І-му етапі один млн євро, яка окрім обладнання та програмного забезпечення передбачає оплату проведення тренінгів та навчань персоналу.

Рішенням Координаційної ради Трастового фонду (липень 2017 року) українською стороною схвалено рішення про подальший напрямок розбудови національної системи кібербезпеки з урахуванням можливостей Трастового фонду, а саме:

• підвищення технічних можливостей України у сфері кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури шляхом їх оснащення автоматизованими датчиками подій та підключення до національної мережі ситуаційних центрів Держспецзв’язку та СБ України;
• створення Центрів кібернетичної безпеки у системі Збройних Сил України та Національної поліції з їх подальшим інтегруванням у Національну мережу ситуаційних центрів.