Російські спецслужби активно вдаються до поширення дезінформації

Автор Philosof

Впродовж збройної агресії російські спецслужби активно вдаються до поширення дезінформації та проведення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), використовуючи для цього усі доступні платформи. Одна з таких – соціальна мережа Facebook, в якій ключовим інструментом просування шкідливого контенту є реклама. Так, публічна політика Meta дозволяє практично будь-кому оперативно розмістити рекламне повідомлення у соціальній мережі й таргетувати його на потрібну аудиторію.

В умовах повномасштабної війни рф проти України російська сторона активно користується цією можливістю. Так, у повідомленнях прослідковується тема про західних партнерів України з твердженнями, спрямованими на формування анти західних настроїв у аудиторії – нібито недовіра до української влади, наратив про втручання західних країн у внутрішньополітичні справи та військове планування, затримка військової допомоги, зацікавленість Заходу у війні, тощо.

Окремою темою російських пропагандистських ЗМІ є поширення фейкової інформації про те, що нібито закон про мобілізацію став найстрашнішим, що ухвалювала Верховна Рада. «Верховна Рада України ухвалила жорсткий закон, яким підготувала всю країну до останньої мобілізації», – такі тези поширюють рос ЗМІ. Зазначається, що поширений наратив – це складова російської ІПСО, спрямованої на зрив мобілізації в Україні. Головні меседжі цієї дезінформаційної кампанії кремля «повістка = смерть», «чинити опір росії марно», «людолови з ТЦК тероризують цивільних» тощо.

Насправді, новий закон не містить нічого, що дозволяло б назвати його «страшним», а головним приводом для маніпуляцій стало посилення відповідальності за ухилення від мобілізації.

З огляду на ці теми, ми бачимо, які завдання переслідують автори цього контенту. Це, у першу чергу, деморалізація наших громадян, підштовхування їх до бездіяльності у справі оборони України – тобто не мобілізуватися, не донатити, не довіряти владі. Також це провокування максимальної кількості штучних або не зовсім штучних, та все ж розколів у суспільстві, провокування внутрішніх конфліктів тощо.

Автор Philosof