Останнім часом російські пропагандисти намагаються дискредитувати процес будівництва фортифікаційних споруд в Україні та посіяти паніку серед місцевих жителів прифронтових регіонів.
Так, дискредитація України відбувається в рамках кампанії – так званої пропаганди страху. Основний посил російських окупантів у публікаціях про лінії оборони — це те, що Україна нібито нездатна не те, щоб вийти на кордони 1991 року, але й захистити підконтрольні на сьогодні території Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
Поряд з цим, пропагандисти кремля поширюють фейки про т.зв. «тотальну нестачу піхоти та зброї» в Силах оборони України, а також «лякають» новим наступом.
Слід пам’ятати, що це наративна частина т.зв. кампанії «пропаганди страху». В такий спосіб, країна-агресор намагається за допомогою страху створити передумови для вигідних переговорів, на яких наполягає країна-агресор.
Разом з тим, у Центрі протидії дезінформації зазначають, що Україні вдалося стабілізувати ситуацію на фронті, а фортифікаційні споруди в прифронтових регіонах будуються ударними темпами, попри заяви окупантів і російських пропагандистів.
Крім того, просування кремлівських наративів для мешканців окупованих територій стало для рф невід’ємною частиною стратегічного завдання з т.зв. «інтеграції» окупованих територій у російський інформаційний та культурний простір. З метою т.зв. «закріплення» за росією окупованих територій важливе для путіна з точки зору необхідності обґрунтування їх захоплення для внутрішньої російської аудиторії та легалізації в очах країн Заходу. У разі військової поразки кремль розраховує зробити захоплені регіони предметом торгів у будь-яких переговорах з Україною. Тож на пропагандистські заходи та «зачистку» освітнього простору на ТОТ лише з т. зв «президентського фонду культурних ініціатив рф» протягом 2022–2023 років було виділено близько $38,3 млн.
Для цього російський окупаційний режим перетворює всі сфери публічного життя на ТОТ на інструмент контролю та ідеологічного впливу.