Ср. Сер 17th, 2022

          Місто, яке стало для багатьох людей домівкою та улюбленим куточком нашої України. Місто, яке з 2014 року стало міцною опорою нашого спротиву російській військовій агресії. Саме це місто сьогодні намагаються знищити. Та найжахливіше те, що знищують його ті, хто мав би першим відстоювати права людей – мешканців Покровська.

          Останнім часом, надто багато ми чуємо слово «евакуація» з вуст вищого керівництва нашої держави, а також від представників місцевої влади та її очільника – Руслана Требушкіна. При чому, риторика щодо необхідності евакуації постійно змінюється. Спочатку акцентувалися на обстрілах, яких у місті, дякувати Богові та ЗСУ, небагато. Потім вирішили, що найголовніша проблема – це відсутність газопостачання в регіоні.

То ж, пропонуємо дещо поглибитись у хронологію подій

          Відповідно ми маємо (на наш погляд) 3 проблеми:

  • бойові дії;
  • відсутність централізованого водопостачання;
  • відсутність газопостачання в місто.

Всі ми знаємо, що з 2014 року Збройні сили України стримують так звану «другу армію світу» на Сході нашої держави. Та, так склалося географічно, що джерелом водопостачання у Покровську є річка Сіверський Донець, а фільтрувальна станція, яка здійснює подачу води на місто знаходиться під постійними обстрілами. Мабуть вже кожен мешканець міста звик до того, що щонайменше раз у два тижні живлення фільтрувальної станції припинялось, та місто опинялося без води. Більше того, всі пам’ятають, як у недалекому 2014 році місто було взагалі без води 4 місяці. І не дивним було зранку зустріти людей із відрами чи пляшками води. Та ще тоді, місцева влада нічогісінько не зробила задля того, щоб місто було забезпечено звичайною нормою життя, хіба що за виключенням підвозу брудної технічної води ДСНСниками. Але, як кажуть, люди у нас винахідливі… Мешканці багатоповерхівок почали (за власний кошт) робити свердловини та колодязі.

Дивно, але всі ці вісім років місцева влада взагалі не бачила проблеми, у тому, що в місті постійні перебої з водопостачанням. В місті, з мільярдним бюджетом, ми продовжуємо висаджувати квіти, купувати ялинку за мільйон гривень, виконувати неякісні ремонти, реставрувати парк, влаштовувати гастролі артистам під час війни і таке інше. Дійсно, цей перелік можна продовжувати нескінченно, про те думка зрозуміла усім… При чому, маємо комунальне підприємство «Покровськводоканал», яке забезпечує місцевий відділ поліції спеціальним транспортом та ремонтує дороги в місті, та є збитковим через те, що йому (підприємству) «заборгували» пів міста по оплаті за водопостачання.

Тому, питання в першу чергу до очільника громади: пане Руслане, чи не забагато буде вісім років щоб зробити нове, резервне джерело водопостачання в місто, місто з мільярдним бюджетом?

Що ж з газом?

Наша країна сьогодні переживає не найкращі часи в історії. На сьогодні ми маємо повномасштабне вторгнення наших «братів», через що, звичайні люди вимушені стикатися із проблемами сьогодення. В декого загинули рідні, в інших зруйновано будинок, а хтось на все життя залишився скаліченим.

Новина, яка сколихнула суспільство Покровської громади – руйнування газопроводу, через що місто залишилось без газу. 23 травня – дата, коли Покровськ залишився без газопостачання. Саме тоді, з прилавків магазинів побутової техніки миттєво «розмітали» електрочайники та плити. Люди знову пристосувалися. Та, як кажуть «готуй сани влітку..». Нажаль, це прислів’я не про керівництво міста Покровськ. Мабуть, кожен мешканець Покровська не переймався би, якби мав власне житло в Києві (як на приклад очільник громади), де люди про такі проблеми взагалі ніколи не чули.

Здається у 2017 році очільник міста пан Требушкін хизувався модульними котельнями (на твердому паливі), на які досить активно виділялись гроші з місцевого бюджету. Виявляється тоді було актуальним переведення котелень на альтернативні види опалення, а зараз чомусь питання втратило актуальність. А можливо це просто комусь вигідно?

А вам не здається абсурдним той факт, що місто, розташоване у вуглевидобувному регіоні може «змерзнути» взимку?

Проблема, яка мала місце ще з травня поточного року просто цілеспрямовано не вирішувалась. Всі тільки говорили, але, як кажуть «говорити – не мішки крутити..».

          То в нас виникло ще одне питання до очільника громади: пане Руслане, а ви точно на своєму місці?

Та це ще не все

          Як сказав відомий діяч «це вже вийшло за рамки всього…». Коли місцева влада повідомляє, що має намір консервувати багатоповерхівки та відключати електроенергію і блокувати каналізаційні стоки, то виникає асоціація лише з одним словом – геноцид. Місто, яке розташоване за 50 кілометрів від лінії фронту чомусь не може існувати нормальним життям. Відомо, що російські ракети летять і долітають як у Львів, так і у Вінницю та Харків. Не треба спекулювати війною та створювати ілюзію неможливості життя в Покровську. Прикриваючись бойовими діями, яких насправді в місті немає, місцева влада робить все, щоб в місті не залишилось людей.

Від dailyeast

Один коментар до “Покровськ – місто контрастів”
  1. Вода на Карловскую фильтровальную станцию поступает не из реки Северский Донец, а через канал Северский Донец-Донбасс (был обесточен до 24 февраля в результате боевых действий), а сейчас из Карловского водохранилища, которое не бесконечно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.